Перейти до вмісту

12.02.2012

5

“Сім чудес світу”. Урок – подорож для 7-го класу

 
all-wonders

П
о
д
і
л
и
т
и
с
я
Тема:  “Розв’язання систем лінійних рівнянь з двома змінними”
Мета:  Формувати в учнів навички застосування знань теоретичного матеріалу для розв’язування систем лінійних рівнянь з двома невідомими різними способами: графічним, підстановки, додавання. Сприяти розвитку інтелектуальних та творчих здібностей учнів, логічного мислення і вміння раціонального підходу в процесі розв’язання вправ. Виховувати навички культури мови та письма.
 
Урок формування знань
Обладнання: Карта – схема маршруту подорожі, індивідуальні картки, зображен­ня семи чудес світу, плакат з кросвордом.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Клас поділяється на 5 команд – кораблів. Подорож відбувається в сім етапів.
Чудо перше: Єгипет. Піраміда Хеопса.
Чудо друге: Олімпія. Храм Зевса. Статуя Зевса.
Чудо третє: Храм Артем іди в Ефесі.
Чудо четверте: Мавзолей в Галікарнасі.
Чудо п’яте: Колос Родоський.
Чудо шосте: Олександрійський маяк на острові Фарос.
Чудо сьоме: Висячі сади Семіраміди.
Командам видаються картки з завданнями.
II. Подорож.

Учитель: Сьогодні у нас незвичайний урок, а урок – подорож у далекі країни, в далеке минуле. Можливо, дехто з вас чув про сім чудес світу? Зараз ми побачимо наочно ці творіння людського генія, які викликали подив античного світу (по­казую карту – схему маршруту).

Карта подорожі - сім чудес світу

П’ять кораблів вже готові до відплиття. У ко­го в плаванні виникнуть проблеми, звертайтесь за допомогою до консультанта. Отже, відправляємось! Ми прямуємо до Єгипту.

Піраміда Хеопса

Піраміда Хеопса. (До першої картинки виходить учень, розказує про перше чудо світу).
Учитель: А щоб нам з вами піднятися на вершину піраміди слід розгадати кросворд (плакат з кросвордом на оберненій стороні дошки).

Питання кросворду:

По вертикалі:

1.  Як називається пара рівнянь з двома змінними, сполучених фігурною дуж­кою (система рівнянь).
2. Як називається впорядкована пара чисел, що задовольняє кожне з рівнянь системи (розв’язок).
6.  Який існує зручний метод розв’язання систем рівнянь з порівнянням коефі¬цієнтів при одній із змінних (додавання).

По горизонталі:

3.  Що с графіком лінійного рівняння з двома змінними (пряма).
4   Який метод розв’язування систем рівнянь найбільш наочний (графічний)
5.  Який метод розв’язування систем рівнянь використовують найчастіше (підстановки).
7. Якщо ви все відгадали, то ви…(молодці).

А зараз ми підпливаємо до Олімпії, де знаходиться храм Зевса.

Статуя Зевсу в Олімпії

Олімпія. Храм Зевса. Статуя Зевса.
(Учень розказує про цей храм не підходячи до картинки).

Щоб побачити статую Зевса, треба виконати завдання з картки №1 , яка буде перепусткою до храму.
Команди №3, №4, №5 кораблів виконують в парах завдання картки №1.
Команди №1 і №2 кораблів працюють разом з вчителем, відповідають на такі питання:

1)  Що називається розв’язком системи рівнянь з двома змінними?  (Пара чисел, що задовольняє кожне з рівнянь системи).
2)  Як перевірити, чи є дана пара чисел розв’язком системи рівнянь? (Треба підставити замість х і у їх значення в кожне з рівнянь і перевірити вірність отриманих рівностей).
3)  Що означає розв’язати систему рівнянь (знайти всі її розв’язки або довести, що їх немає).
4)  Які способи розв’язування систем рівнянь ви знаєте (графічний, підстановки, додавання).
5)  Як розв’язати систему рівнянь графічним способом?  (побудувати графік кожного з рівнянь і знайти координати точки перетину графіків).
6)  Які можуть бути випадки при розв’язуванні систем графічно?  (прямі паралельні, перетинаються, співпадають).
7)  Коли краще користуватися цим способом, а коли він не підходить (коли по-трібна наочність і не важлива точність).
8)  Як розв’язати систему рівнянь способом підстановки ( в одному з рівнянь виразити одну змінну через іншу і підставити отриманий вираз в друге рівняння. Розв’язати рівняння з однією змінною. Знайти відповідне значення другої змінної).
9)  Сформулюйте алгоритм розв’язку системи рівнянь способом додавання (порівняти коефіцієнти при одному із змінних в обох рівняннях. Додати або відняти ці рівняння. Розв’язати рівняння з однією змінною. Знайти відповідне значення другої змінної.)

Захист розв’язку системи графічно на дошці.

Тепер прямуємо до храму Артеміди. Назва міста, до якого ми наближаємось, зашифрована в чарівному квадраті. Треба його розшифрувати. Для цього повторимо дії із степенями.

Магічний квадрат
  1.  a3 ? a11         (a14)
  2.  (a5)6          (a30)
  3.  32 ? (32)4    (310)
  4.  23 + 32       (17)
Ми підійшли до давньогрецького міста Ефес. Відвідаємо храм Артеміди.

Храм Артеміди в Ефесі

 Храм Артеміди в Ефесі.
  (Учень розказує про храм Артеміди за картинкою)
Рухаємось далі, користуючись картою-провідником. Наступний пункт – Мав­золей у Галікарнасі.

Мавзолей в Галікарнасі

 Мавзолей в Галікарнасі.
( Учень розказує за картинкою про Мавзолей). Щоб піднятися на верхню частину споруди, треба відповісти на питання карт­ки №2.

Шкіперам кораблів доповісти про свої дослідження.

А тепер, знов у подорож!   У східній частині Середземного моря знаходиться острів Родос.

Колос Родоський

Колос Родоський.

(Учень розка­зує за картинкою про Колоса Родоського).

А що сталося з Колосом  Родоським ви дізнаєтеся після того, як виконаєте за­вдання картки №3.

Після перевірки учитель розказує: Статуя простояла більше п’ятдесяти років. Але в 224 році до н.е. Колос впав під час сильного землетрусу.

Тепер наші кораблі підуть різними курсами: кораблі №1 і №4 взяли курс на Олександрію, вони побачать Олександрійський маяк.

Олександрійський маяк

Олександрійський маяк на острові Фарос.
Про те, що було на вершині будівлі, ви дізнаєтеся після того, як вико­наєте завдання з картки №4.
(Після захисту розв’язку системи вчитель розка­зує:  Найвищу терасу маяка оточувала колонада, на ній була пірамідальна вежа зі статуєю покровителя морів Посейдона заввишки 8 метрів).

А кораблі №2 і №3 беруть напрям на найбільш цікаве з усіх чудес світу – Вися­чі сади Семіраміди.
 Висячі сади СемірамідиВисячі сади Семіраміди.
(Учень без картинки розказує про сади Семіраміди) Я покажу вам ці сади  після того, як  ви розв’яжете завдання з картки №5. (Після захисту вчитель розкриває картинку). Екіпаж корабля №5 обирає маршрут самостійно.
III  Підсумок  уроку
Отже, ми з вами, мандруючи з місто в місто, повторили усі знайомі нам мето­ди розв’язання систем лінійних рівнянь з двома невідомими. Першими досяга­ли мети найчастіше члени екіпажу корабля №… (Вчитель об’являє оцінки)
В подальшому ми познайомимось з вами як застосовувати набуті знання при розв’язуванні практичних задач, бо, як казав відомий німецький письменник  Вольфганг Гьоте : «Не той розумний, хто багато знає, а той, хто вміє застосо­вувати ці знання».
А щоб нам тепер повернутися з подорожі треба вдома виконати завдання, схо­жі на ті, що ми сьогодні з вами розв’язували з картки №6.  Всі роботи учнів зібрати.
Додаток. Картки-інструкції

Завантажено 2429 разів
Піраміда Хеопса.
Ця граціозна Єгипетська піраміда є найдавнішим із семи чудес стародавності.  Крім того, це єдине із чудес, що збереглися до наших днів. У часи свого створення Велика піраміда була найвищим спорудженням у світі. І втримувала вона цей рекорд, як видно, майже 4000 років. Велика піраміда була побудована як гробниця Хуфу, відомого грекам як Хеопс. Він був одним з фараонів, або царів древнього Єгипту, а його гробниця була завершена в 2580 році до н.е. Пізніше в Гізі було побудовано ще дві піраміди, для сина й онука Хуфу, а також менші по розмірах піраміди для їхніх цариць. Піраміда Хуфу є найбільшою. Піраміди розташовані на древньому цвинтарі в Гізі, на протилежному від Каїра, столиці сучасного Єгипту, на березі ріки Ніл. Деякі археологи вважають, що, можливо, на будівництво великої піраміди 100,000 чоловік треба було 20 років. Вона була створена з більш ніж 2 мільйонів кам’яних блоків, кожний з яких важив не менш 2,5 тонн. Робітники підтаскували їх до місця, використовуючи пандуси, блоки й важелі, а потім підганяли один до одного, без розчину. Коли основне спорудження було закінчено, воно нагадувало ряд щаблів. Вони були потім закриті блоками з білого вапняку з відполірованою, блискучою поверхнею. Блоки були так щільно підігнані один до одного, що зовні між ними не можна було просунути навіть лезо ножа. По завершенні робіт Велика піраміда здійнялася на 147 метрів. Тепер її вершина обвалилася, крім того, у цей час одна тільки піраміда сина Хуфу зберегла на самому своєму верху вапнякове облицювання. Сторона основи Великої піраміди досягає 230 метрів Вона займає більше площі, ніж дев’ять футбольних полів. Древні єгиптяни вірили, що у випадку смерті людини варто зберегти його тіло, щоб дух міг продовжувати жити й після смерті. Вони витягали внутрішні органи, заповнювали тіло солями й обертали його лляними завісами Так тіло перетворювалося в мумію. Мумію потім ховали разом з одягом, їжею, дорогоцінними й іншими речами, корисними для загробного життя Муміфіковане тіло Хуфу було поміщено в поховальну камеру в самому серці його піраміди.
Статуя Зевса в Олімпії
Майже 3000 років тому Олімпія була важливим релігійним центром Південно-Західної Греції. Стародавні греки поклонялися Зевсу, царю богів, і проводили там регулярні свята на його честь, які містили в собі спортивні змагання. Перші Олімпійські ігри, як їх стали називати, були проведені, імовірно, в 776 р. до н е. Після цього ігри проводилися раз у чотири роки протягом 1100 років. Вони мали велике значення; на час ігор припинялися всі війни, щоб не заважати учасникам і глядачам добратися до місця. В V столітті до н е. громадяни Олімпії вирішили побудувати храм Зевса. Величний будинок зводився між 466 й 456 р. до н.е. Він був споруджений з величезних кам’яних блоків, і його оточували масивні колони. Протягом декількох років після закінчення будівництва в храмі не було гідної статуї Зевса, хоча незабаром вирішили, що вона необхідна. Творцем статуї був обраний знаменитий афінський скульптор. Скульптора кликали Фідій, і він уже встиг створити дві величні статуї богині Афіни. В Олімпії Фідій і його підручні створили насамперед дерев’яний каркас, що повинен був служити статуї Зевса кістяком. Після цього вони покрили каркас пластинками зі слонової кістки, що представляли шкіру бога, і золотими аркушами, що зображували його одіяння. Робітники сховали стики, так що завершена статуя виглядала як монолітна фігура. Зевс сидів на троні, інкрустованому чорним деревом і дорогоцінними каменями. Закінчена статуя досягала 13 м у висоту й майже торкалася стелі храму. Створювалося враження, що якби Зевс піднявся, він зніс би дах. Уздовж стін спорудили площадки для глядачів, щоб люди, піднявшись на них, змогли побачити обличчя бога. Після свого завершення в 435 р. до н.е. статуя протягом 800 років залишалася одним з найбільших чудес світу. Близько 40 р н.е римський імператор Калігула захотів перенести статую в Рим. За нею були послані робітники, але, відповідно до легенди, статуя вибухнула вибухом сміху, і робітники розбіглися. Потім, в 391 р. н е., після прийняття християнства, римляни заборонили Олімпійські ігри й закрили грецькі храми. Кілька років потому статую Зевса перевезли в Константинополь. В 462 р н.е палац, у якому стояла статуя, був знищений пожежею. В Олімпійській області в VI столітті трапився землетрус. Храм і стадіон були зруйновані повенями, їхні залишки покриті мулом Це допомогло фрагментам Олімпії проіснувати більше тисячі років.
Храм Артеміди в Ефесі
Крез був останнім царем Лідії, древньої області в Малій Азії, що входить до складу сучасної Туреччини. Він славився своїм величезним багатством й в 560 році до н е. побудував в Ефесі величний храм. Саме місто було засновано за тисячу років до цього. По легенді його засновницями були амазонки – плем’я жінок-войовниць. Крез вирішив побудувати храм на честь богині місяця, покровительки тварин і молодих дівчин. Греки кликали її Артемідою, а римляни – Діаною. Храм був побудований з вапняку й мармуру, що добувався робітниками в прилеглих горах. Несучі конструкції храму становили близько 120 мармурових колон. Гігантські колони досягали у висоту 20 метрів. Величезні брили, з яких вони складалися, доводилося ставити на місце за допомогою блоків, після чого їх скріплювали металевими штирями. Коли будинок покрив дах, художники додали йому закінчений вид, прикрасивши скульптурами й орнаментами. У центрі храму стояла статуя Артеміди. Це був один з найбільших храмів класики, що набагато перевершував розмірами Парфенон, побудований пізніше в Афінах. Платформа, на якій він стояв, досягала 131 метрів в довжину й 79 метрів завширшки. Двісті років потому, в 356 році до н.е., храм був спалений ущент. Підпалила його людина по імені Герострат, що просто хотіла прославитися. За дивним збігом, храм був знищений у той самий день, коли народився Олександр Великий. Через роки, Олександр відвідав Ефес і наказав відновити храм на колишнім місці. Храм Олександра проіснував до Ш століття н е. Поступово бухту в Ефесі замульовувало й місто загубило своє значення. Храм був розграбований готами, а пізніше затоплявся повенями.

Мавзолей у Галікарнасі.
Мавсол був правителем Кари, що входила у перську імперію, з 377 по 353 р. до н е. Столицею області був Галікарнас, шо став за назвою Бодрум туристичним центром у сучасній Туреччині. Мавсол змінив свого батька в якості володаря міста й сатрапа провінції. Мавсол одружився на своїй сестрі Артемізії. Здобуваючи усе більше могутності, він став замислюватися про гробницю для себе й своєї цариці. Це повинна була бути надзвичайна гробниця. Мавсол мріяв про величний пам’ятник, який би нагадував світу про його багатство й могутність через довгий час після його смерті. Мавсол помер до закінчення робіт над гробницею, але його вдова продовжувала керувати будівництвом до його повного завершення, приблизно в 350 р. до н е. Гробниця була названа Мавзолеєм, по імені царя, і це слово стало означати всяку значну й величну гробницю. Попіл царственої пари зберігався в золотих урнах в усипальниці, що перебувала в основі будинку. Ряд кам’яних левів сторожив це приміщення. Над масивною кам’яною основою піднімалося спорудження, що нагадувало грецький храм, оточений колонами й статуями. На вершині будинку перебувала східчаста піраміда. Вінчало її, на висоті 43 метрів над землею, скульптурне зображення колісниці, запряженої кіньми. На ній, імовірно, стояли статуї царя й цариці. Через вісімнадцять сторіч землетрус зруйнував Мавзолей дощенту. В 1489 р. християнські лицарі і іоанніти стали використовувати його уламки для замка, що вони зводили неподалік. Вони склали частину кріпосних стін із блоків зеленого каменю, характерних для основної частини Мавзолею. Через кілька років лицарі виявили усипальницю Мавсола й Артемізії. Але вони залишили поховання на ніч без охорони, і воно було розграбовано мародерами, яких привабили золото й коштовності. Ще 300 років пройшло, перш ніж археологи приступили тут до розкопок. Вони відкрили частини основи Мавзолею, а також статуї й рельєфи, які не були розбиті або украдені. Серед них виявилися величезні статуї, що зображували, як думають археологи, царя й царицю. В 1857 р ці знахідки були перевезені в Британський музей у Лондоні. В останні роки провели нові розкопки, і тепер на цьому місці в Бодрумі залишилася лише жменька каменів

Колос Родоський
Колосом називалася гігантська статуя, що стояла в портовому місті на Родосі – острові в Егейському морі, у берегів сучасної Туреччини. У давні часи жителі Родосу хотіли бути незалежними торговцями. Вони намагалися не втручатися в чужі війни, проте їх самих неодноразово завойовували. Наприкінці IV століття до н.е. народ Родосу відсвяткував перемогу. Вони саме успішно відстояли своє місто, що цілий рік тримали в облозі грецькі солдати. Греки, зрозумівши, що не зможуть перемогти, навіть покидали частини облогових споруджень. Народ Родосу вирішив продати ці спорудження й побудувати статую шанованого ними  бога сонця Геліоса, щоб віддячити йому за заступництво. Ми не знаємо точно, як виглядала статуя й де вона стояла. А знаємо ми, що вона була зроблена із бронзи й досягала у висоту близько 33 метрів. Вона була створена скульптором Харетом, на будівництво її пішло 12 років. Бронзова оболонка кріпилася до залізного каркаса. Порожню статую почали будувати знизу, і в міру того як вона росла, заповнювали каменями, щоб зробити її стійкіше. Колос був завершений близько 280 р. до н.е. Багато століть люди вірили, що Колос височів над входом у родоську гавань. Але цього бути не могло. Ширина устя гавані становила приблизно 400 метрів, а статуя була все-таки не настільки колосальною. Описи дозволяють припустити, що вона стояла в центрі міста й дивилася на море й гавань. Приблизно через 50 років після завершення будівництва Колос звалився. Під час землетрусу він переломився на рівні колін. Оракул велів не відновлювати статую, і вона залишилася лежати там, де впала. Так вона пролежала більше 900 років. В 654 р. н.е. сірійський князь захопив Родос і зняв зі статуї бронзові пластини. Говорили, що він відвіз їх у Сирію на 900 верблюдах

Олександрійський маяк на острові Фарос.
На східному краї острова Фарос, що лежав у морі на відстані 7 стадій (1290 м) від Александрії, був побудований  маяк, який став носити ім’я острова. Зв’язок імені маяка з його з функцією виявився настільки міцним, що слово “Фарос” стало коренем слова “маяк” у багатьох мовах – французькій, італійській, іспанській і румунській.
Висота маяка – 135 м, його світло було видно на відстані 60 км (за іншими свідченнями, до 100 км). Нижня частина являла собою чотиригранну призму 60-метрової висоти з квадратною основою, довжина сторони якого становила 30м. У внутрішніх приміщеннях зберігався різний інвентар, а плоский дах, прикрашений по кутках величезними статуями Тритона, служив основою середньої частини. Це була 40 – метрова восьмигранна призма – вежа, облицьована білим мармуром. Верхня (третя) частина маяка була споруджена у формі циліндричної колонади – 8 колон несли купол, увінчаний 7 – метровою бронзовою фігурою повелителя морів Посейдона. Джерелом світла служило велике багаття. Яким чином досягалася яскравість і дальність свічення досі не встановлено. За однією версією, цей ефект досягався за допомогою величезних дзеркал з полірованої бронзи або скла. За іншою – завдяки використанню прозорих шліфованих каменів – лінз.
Усіх, хто бачив маяк, приводили в захват зроблені з позолоченої бронзи високі стрункі жіночі фігури. Час від часу ці нерухомі фігури раптом оживали. Це були не просто статуї, а хитромудрі автомати. Одні показували силу вітру і морських хвиль, пересуваючи великі золоті стрілки на величезних синіх циферблатах. Інші, повертаючись, вказували напрямок вітру або слідували руками за рухом сонця і місяця. Жінки-автомати стояли також біля великого Водяного годинника – клепсидр. Вони били в коки. А в туман і негоду сурмили у зігнутий золотий ріг ще одна прекрасна жінка, попереджаючи мореплавців про небезпечну близькість мілин і підводні скелі.
Історія зберегла ім’я творця Фароського маяка: на одній з плит вчені виявили напис “Сострат, син Декстіфона, присвятив богам-рятівникам заради морів”. Напис зберігся завдяки винахідливості архітектора – він закрив її шаром штукатурки, на якій написав ім’я правителя Єгипту.
У сліпучому блиску маяка, як у фокусі, сконцентрувалася вся мудрість, сила думки і глибина знань великих вчених Мусейона. Але сильним землетрусом у травні 1100 р. він був зруйнований майже дощенту. В середні віки залишки подіуму Александрійського маяка були вбудовані в турецьку фортецю Кайт Бий. Зараз вона перетворена у єгипетський військовий форт. Тому добратися до залишків маяка неможливо навіть вченим-археологам.

Висячі сади Семіраміди
Висячі сади були однією із самих знаменитих дивин древнього міста Вавилон.  Однак, хоча археологи  і знайшли передбачувані руїни садів, довести, що це саме вони, неможливо. Ми знаємо  тільки одне, сади дійсно існували, тому що люди бачили й описали їх. Грецькі і римські  письменники розповідають, що, сади були побудовані близько 600 р до н.е. за наказом Навуходоносора II, володаря Вавилона. Це місто лежало на берегах ріки Євфрат, на південь від сьогоднішнього Багдада, столиці Іраку. Легенда оповідає, що цар наказав побудувати сади зараді молодої дружини, що тужила за домівкою, сподіваючись, що вони нагадають їй рідні перські гори. Висячі сади були побудовані, ймовірно, у ріки й дивилися на міські стіни Вавилона. Вони були влаштовані у вигляді терас, сама верхня з яких, можливо, підіймалась над землею на 40 метрів. Навуходоносор розпорядився посадити в саду всі мислимі види дерев і квітів. Їх звозили з усієї імперії на возах, запряжених волами, і річкових човнах. Успіх садівників, мабуть, залежав ви гарної системи поливу, для якого використовувалася вода.

Розробку підготувала вчитель вищої категорії Чеберніна Галина Миколаївна

VN:F [1.9.13_1145]
Рейтинг: 4.6 (оцінок: 33)
"Сім чудес світу". Урок - подорож для 7-го класу, 4.6 out of 5 based on 33 ratings
  1. mikscha
    Бер 2 2012

    SUPER

  2. Оксана
    Кві 9 2012

    КЛАССССС!!!! Велике спасибы за таку розробку)))

  3. Ольга
    Сер 18 2012

    Очень хороший урок!!! Думаю, понравилось всем и детям, и сумому учителю.Умница:)))

  4. Валентина
    Сер 23 2012

    Чудова розробка! Щиро дякую за подорож!

  5. Світлана
    Лис 6 2012

    Ви молодець! Дуже гарний урок!

Поділіться своїми думками, залишити коментар.

(Обов'язково)
(Обов'язково)

Примітка: HTML не допускається. Вашу адресу електронної пошти ніколи не буде опубліковано.

Підписатися на коментарі

(обов'язково)