Виконання експериментальної програми «Самовизначення» (доповідь Чеберніної Г.М.)

Проблема самосвідомості є проблемою визначення свого способу життя.  У своєму русі людина переходить від стихійного способу життя до такого ,котрий вона визначає сама. Суть цього визначення у виборі умов,у виборі освіти, тієї професії які максимально відповідали б особливостям особистості, її бажанням, здібностям у побудові відповідної стратегії життя.

Проблема самовизначення особистості наповнюється різними змістами. Виділяють такі види  самовизначення:

• Життєве
• Особистісне
• Соціальне
• Професійне.

Життєве самовизначення – це визначення себе щодо загальнолюдських критеріїв сенсу життя і реалізація себе на основі цього самовизначення.

Соціальне самовизначення – це визначення себе щодо вироблених у суспільстві (і прийнятих даною людиною) критеріїв приналежності до певного соціального кола.

Професійне самовизначення – приналежність до професії або одержання фахової освіти,відповідно й оцінювання себе з цих позицій.

Професійне самовизначення є важливим етапом в житті кожної людини, оскільки правильно зроблений професійний вибір зумовлює успішність професійної діяльності особистості та її психологічний комфорт. Професійне самовизначення впливає й на рівень соціально – економічного розвитку та добробуту  суспільства, адже правильно обрана стратегія вибору особистістю майбутньої професії забезпечує не лише її власний життєвий та професійний успіх,але й дозволяє їй зробити максимальний внесок у процвітання своєї держави.
Специфічною основою особистісного самовизначення в юнацькому віці є вперше усвідомлювана спрямованість на майбутнє,яка стає головним виміром юнаків. Вони не вичерпуються питанням  «Ким бути?», а також містять в собі вирішення проблеми : «Яким бути?»,що стає важливим етапом на шляху морального самовизначення.
Професійне самовизначення старшокласника залежить від широти та якісних характеристик досвіду та ступеня його усвідомлення суб’єктом,що відображено в уявленнях про себе та світ професій.
Внутрішні мотиви вибору тієї або іншої професії її суспільна та особистісна значущість,задоволення,яке приносить робота завдяки її творчому характеру,можливість спілкування,керівництва іншими людьми,тощо.
Зовнішня мотивація – заробіток,прагнення до престижу,боязнь засудження,невдачи,тощо.
Переважання внутрішніх мотивів і позитивної зовнішньої мотивації найефективніше з точки зору задоволення працею.
Проблемами профорієнтації в школі займаються вчителі, адміністрація школи, батьки,шкільний психолог та соціальний педагог.

Готовність до свідомого вибору професії включає в себе:
а) моральну готовність – усвідомлення суспільного й особистісного значення праці,
б) психологічну готовність – свідомий вибір професії у відповідності з наявними здібностями та можливостями,
в) практичну готовність – загальні та політехнічні знання,загально трудові та спеціальні вміння й навички.

Компоненти готовності до свідомого вибору професії:
1) загально позитивне ставлення до праці,
2) знання певного кола професій,їх змісту,вимог,шляхів отримання професій та перспектив професійного росту,
3) сформованість професійних інтересів,
4) адекватна самооцінка,
5) наявність спеціальних здібностей,
6) практичний досвід,
7) відповідний стан здоров’я,
8 )  сформованість моральних якостей,які відповідають вимогам професії,
9) професійна придатність.

 Структурним компонентом професійного самовизначення є наявність професійного плану. Професійний план – це складова життєвого плану – уявлення людини про улюблений спосіб життя,шляхи його досягнення.
Вибір майбутньої професії – тема актуальної розмови для кожного підлітка,бо це одне з найважливіших питань у житті,від якого багато в чому залежить подальша доля.
Підготовчу роботу до свідомого професійного вибору в своєму класі  почала проводити з серії класних часі за загальною темою «Пізнай себе». Первинне ознайомлення зі світом професій на початковому етапі проходить стихійно,тому спочатку за допомогою психологічних тестів ми вивчили інтереси учнів класу,за результатами тестів склали карту інтересів. Вона дає можливість з’ясувати нахили дітей. Ця таблиця не є догмою,інтереси дітей з віком змінюються,тому в старших класах тест(більш поширений)повторюється,він дає можливість вже поділити  дітей на групи: –«людина – природа», «людина –художній образ», та інші.

Разом з психологом проведений тест на вивчення темпераменту,складена відповідна таблиця за результатами. За опитуванням та анкетуванням складена палітра інтересів учнів класу,та їх лідерські нахили. Виявилося,що більша частина учнів класу прагнуть бути лідерами.  Але, бажати – ще не означає що учень може стати справжнім лідером. На одній з класних годин з’ясували які якості необхідно мати справжньому лідеру.

Але в класі немає майже жодного учня, який би не прагнув життєвого самовизначення. Про це свідчить активна участь одинадцятикласників у різноманітних конкурсах (як наукових, так і   творчих), олімпіадах, змаганнях, засіданнях наукової спільноти, творчих заходах.  За результатами досягнень учнів,складена карта обдарованості.

У 10 та 11 класах перейшли до цілеспрямованого процесу отримання інформації про професії. Для цього був проведений цикл бесід за темами: «Пізнай себе», «Навчайтеся панувати собою», «Відносини з колективом». Та класні години такої тематики: «Я обираю професію» профорієнтаційної напрямленості. У зв’язку з цім за допомогою тестування з’ясували ритм роботи учнів(жайворонок,сова,
аритмик). Познайомилися з картою «Здоров’я й професії».
Познайомилися з новими сучасними професіями. Прослухали декілька рекламних бесід з представниками різних навчальних закладів,відвідали ВНЗ під час проведення дня відкритих дверей. Ознайомилися з довідником абітурієнта.
Проведена відповідна робота з батьками з метою допомогти дитині обрати правильній життєвий шлях.
Запланована зустріч з працівниками бюро працевлаштування для ознайомлення випускників з професіями та спеціальностями,які користуються попитом у нашому регіоні.
Більшість учнів класу вже означилися з вибором майбутньої професії, відвідують додаткові заняття та факультативи.